Міжзоряна комета 3I/ATLAS могла сформуватися у крижаній зовнішній частині далекої зоряної системи, куди майже не доходило світло її зорі. На це вказав незвично високий вміст азоту, який астрономи виявили під час дослідження хвоста об’єкта.
Дослідники дійшли такого висновку після спостережень за зарядженими частинками у хвості 3I/ATLAS. Виявилося, що співвідношення азоту та інших речовин у кометі суттєво відрізняється від показників більшості комет Сонячної системи.
Науковиця Нортумбрійського університету Ліа Фереллек пояснила, що велика кількість азоту свідчить про формування небесного тіла в надзвичайно холодному середовищі, далеко від його рідної зорі.
Для спостережень команда використала телескоп Вільяма Гершеля на Канарських островах та встановлений на ньому спектрограф WEAVE. Цей прилад розділяє світло на спектр і дозволяє визначати хімічні елементи за характерними лініями поглинання та випромінювання.
Раніше астрономи також застосовували спектроскопію для вивчення 3I/ATLAS, однак переважно аналізували кому — газову оболонку, яка виникає навколо комети, коли її лід нагрівається і переходить у газоподібний стан.
Команда Фереллек зосередилася на хвості. Коли комета наближається до зорі, сонячний вітер відносить частину її речовини, а високоенергетичні частинки взаємодіють із молекулами та перетворюють їх на заряджені іони.
Саме ці іони дають змогу побачити компоненти, які складніше виявити під час аналізу лише коми. Наприкінці 2025 року WEAVE дозволив дослідникам виміряти в хвості 3I/ATLAS іони азоту, вуглекислого газу та монооксиду вуглецю.
Особливо показовим виявилося співвідношення азоту до монооксиду вуглецю. Чим воно вище, тим холоднішими, як правило, були умови, в яких формувалася комета.
У 3I/ATLAS цей показник виявився значно вищим, ніж у більшості відомих комет Сонячної системи. За оцінкою дослідників, температура в місці її народження могла бути нижчою за -240°C.
Це означає, що комета, ймовірно, виникла на далеких околицях іншої зоряної системи, де випромінювання центральної зорі було дуже слабким.
3I/ATLAS вперше помітили в липні 2025 року. Вона стала третім відомим міжзоряним об’єктом, який пролетів крізь Сонячну систему.
За оцінками, вік небесного тіла може сягати приблизно восьми мільярдів років, тобто воно значно старше за Сонце. Фактично комета зберегла речовину, що сформувалася в іншій зоряній системі задовго до появи нашої.
Навколо 3I/ATLAS також виникали припущення про можливе штучне походження. Додаткову увагу привернули повідомлення про радіосигнал від об’єкта, однак астрономічні спостереження пов’язали його з природним випромінюванням гідроксильних радикалів, яке виникає під час випаровування води.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover