Марсохід Curiosity виявив на схилах гори Шарп незвичайні заглиблення в кам’янистій поверхні, які за формою нагадують відбитки. У NASA наголошують, що це не сліди живих істот: дослідники вивчають геологічне походження утворень, але остаточного пояснення поки не мають.
Незвичайну знахідку зробили в кратері Гейла, де Curiosity досліджує марсіанські породи від 2012 року. За час роботи ровер неодноразово фотографував невеликі порожнини в камені, однак нові заглиблення відрізняються від тих, які науковці спостерігали раніше.
Зазвичай подібні порожнини виникають, коли твердіші уламки або мінеральні включення всередині породи поступово руйнуються та вивітрюються. На їхньому місці залишаються заглиблення, за формою яких іноді можна здогадатися, що саме було в камені.
Цього разу вчені побачили ширші та мілкіші заглиблення, але не знайшли очевидних ознак включень, які могли б залишити такі порожнини. Саме тому звичне пояснення поки не дає відповіді на питання, як вони утворилися.
Щоб роздивитися знахідку детальніше, команда Curiosity використала камери MAHLI та Mastcam. Ровер зробив знімки поверхні з різних ракурсів, які дослідники можуть поєднати у тривимірну модель.
Така модель допоможе точніше визначити форму та глибину заглиблень. Науковці сподіваються, що ці дані дозволять зрозуміти, які процеси вплинули на породу та чому на ній залишилися саме такі утворення.
Схожість із відбитками не є свідченням існування життя на Марсі. Наразі NASA розглядає знахідку як геологічну загадку й не повідомляє про будь-які ознаки того, що заглиблення залишили живі істоти.
Поруч ровер дослідив й інші ділянки кам’янистої поверхні. Знімки Mastcam і дані приладу ChemCam показали, що на відносно невеликій відстані шари породи помітно змінюють текстуру та будову.
Такі відмінності можуть допомогти відновити історію цієї частини гори Шарп. Дослідники припускають, що умови, за яких накопичувалися та формувалися осадові шари, з часом змінювалися.
Curiosity також звернув увагу на шорсткі сірі шари, які виявилися стійкішими до ерозії, ніж породи навколо них. Для їхнього дослідження команда використала одразу три прилади: ChemCam, MAHLI та рентгенівський спектрометр APXS.
Порівняння складу й будови цих шарів із навколишніми породами може показати, чому одні ділянки краще збереглися, а інші поступово руйнувалися. Це також допоможе дослідникам з’ясувати, як змінювалася поверхня в районі знахідки.
Curiosity уже понад 14 років вивчає Марс і продовжує збирати дані про його геологічне минуле. Незвичайні заглиблення стали ще одним об’єктом дослідження, а відповідь на питання про їхнє походження залежатиме від подальшого аналізу знімків і вимірювань.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover