Археологи виявили в Південній Африці рештки дорослого Homo erectus віком близько 2 млн років. Знахідка виявилася приблизно на 200 тисяч років старшою за найдавніші відомі раніше рештки дорослих представників цього виду.
Дослідники описали 18 раніше не опублікованих викопних решток гомінінів із кар’єру Drimolen Main Quarry у Південній Африці. Ця територія входить до так званої «Колиски людства» — одного з ключових регіонів для вивчення еволюції людини.
Особливу увагу науковців привернув фрагмент черепа DNH 127, який віднесли до Homo erectus. Його вік оцінюють приблизно у 2 млн років.
Раніше найдавніші рештки дорослих Homo erectus датували приблизно 1,8 млн років. Серед найвідоміших були знахідки з Дманісі на території сучасної Грузії.
У Дримолені вже знаходили Homo erectus такого самого віку, однак рештки DNH 134 належали дитині приблизно від двох до чотирьох років. Через це залишалося незрозумілим, як виглядали дорослі представники цієї ранньої популяції.
Нова знахідка, за словами дослідника Джессі Мартіна, додатково підтверджує присутність Homo erectus у Південній Африці близько 2 млн років тому.
Кар’єр Drimolen Main Quarry досліджують із 1992 року. Значна частина знайдених там до 2019 року решток тривалий час залишалася детально не описаною.
Серед 18 нових знахідок виявили рештки не лише Homo erectus, а й Paranthropus robustus. Велика кількість матеріалу з одного місця дозволяє порівнювати зміни різних популяцій гомінінів протягом відносно короткого еволюційного періоду.
Дослідники зафіксували й зміни у Paranthropus robustus. Порівняння решток віком близько 2 млн років зі зразками віком приблизно 1,8 млн років показало збільшення зубів і жувальних м’язів.
Такі зміни науковці пов’язують із пристосуванням до нового раціону та умов довкілля. Paranthropus robustus мав відносно невеликий мозок, але масивні зуби та сильну щелепну мускулатуру, пристосовану до твердої їжі.
Homo erectus розвивався іншим шляхом: у нього збільшувався мозок і зменшувалися кутні зуби. Дослідники припускають, що це могло бути пов’язано зі змінами харчування, зокрема більшим споживанням м’яса.
Обидва види одночасно жили на одній території. Проте близько 2 млн років тому Paranthropus robustus траплявся у Дримолені більш ніж у десять разів частіше за Homo erectus.
Нові рештки також підтримують припущення про особливості місцевої популяції Paranthropus robustus, яку раніше запропонували виокремити у підвид P. robustus ukusa.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover