Італійські науковці виявили, що звичайний різнотравний мед може допомагати клітинам шкіри протистояти шкідливому впливу ультрафіолетового випромінювання. Лабораторні експерименти показали, що після обробки медом клітини краще справлялися зі стресом, а активність деяких генів, пов’язаних зі старінням, знижувалася.
Мед давно використовують у медицині завдяки його протимікробним, протизапальним та антиоксидантним властивостям. Тепер дослідники з Італії вирішили перевірити, чи здатний цей натуральний продукт захищати клітини людської шкіри від пошкоджень, спричинених сонячним випромінюванням.
Ультрафіолетове випромінювання є одним із чинників передчасного старіння шкіри. Воно створює додатковий стрес для клітин і може спричиняти пошкодження, які підвищують ризик розвитку раку шкіри.
Саме тому науковці шукають речовини, здатні підтримувати природні захисні механізми клітин. Особливу увагу привертають природні сполуки з антиоксидантними властивостями.
У медицині вже застосовують стерильні пов’язки, гелі та мазі на основі меду. Їх використовують для лікування опіків і ран, які довго не загоюються.
Ініціаторкою нового дослідження стала Фікіє Фульї Кавак із Сассарського університету на італійському острові Сардинія. Науковицю зацікавило, чи може звичайний якісний різнотравний мед мати захисні властивості, подібні до тих, за які цінують мед манука.
Для перевірки дослідники створили лабораторну модель людської шкіри. Вони виростили разом кілька типів клітин, зокрема стовбурові клітини, фібробласти та кератиноцити.
Клітини помістили в спеціальний біореактор із постійним потоком рідини. Така система дозволяла частково відтворити умови, у яких клітини перебувають усередині шкіри людини.
Частину клітин протягом 48 годин обробляли одновідсотковим розчином різнотравного меду. Після цього їх піддавали ультрафіолетовому опроміненню, щоб перевірити реакцію на стрес.
Іншу групу клітин залишили без попередньої обробки медом. Це дозволило порівняти зміни, які виникали після впливу ультрафіолету.
Науковці досліджували не лише загальний стан клітин, а й активність окремих генів. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі вони відстежували маркери старіння, реакції на стрес та оновлення тканин.
Окрему увагу приділили так званій стовбуровості. Цим терміном позначають здатність стовбурових клітин самовідновлюватися та перетворюватися на інші спеціалізовані клітини.
Результати показали, що обробка медом могла покращувати реакцію стовбурових клітин і фібробластів на ультрафіолетове опромінення. У цих клітинах виявили зміни, пов’язані з роботою природних захисних механізмів.
Зокрема, у стовбурових клітинах посилилася активність маркерів, які відповідають за збереження їхніх властивостей. Водночас знизилася активність деяких генів, пов’язаних зі старінням.
Дослідники також встановили, що оброблені медом стовбурові клітини виділяли менше оксиду азоту. Крім того, вони демонстрували вищу антиоксидантну здатність порівняно з клітинами, які не отримували такої обробки.
Ці зміни можуть свідчити про кращу здатність клітин протистояти наслідкам ультрафіолетового стресу. Проте самі по собі вони ще не доводять, що мед здатний запобігати пошкодженням шкіри людини під час перебування на сонці.
Генетичний аналіз також виявив посилення активності генів, пов’язаних із захистом від стресу. Одночасно змінилася робота сигнальних механізмів, які регулюють поділ та оновлення клітин.
Особливо цікавим для науковців виявилося те, що мед не просто посилював реакцію клітин на пошкодження. Він, імовірно, допомагав підтримувати баланс між захисними процесами та механізмами відновлення тканин.
За словами Фікіє Фульї Кавак, така реакція може свідчити про здатність меду підтримувати природний захист клітин без надмірної активації процесів їхнього оновлення.
Однак дослідники застерігають від передчасного використання цих результатів у догляді за шкірою. Усі експерименти проводили на клітинних моделях, а не на людях.
Поки що невідомо, чи матиме різнотравний мед аналогічний ефект у живому організмі. Для перевірки його захисних властивостей необхідні додаткові лабораторні, доклінічні та клінічні дослідження.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
